Адгезивні системи – відразу представляється складна система баночок та компонентів. Але її все біль і більш стараються спростити до однієї ємності з однорідною рідиною. Та чи потрібно це? Отже далі про адгезиви в стоматології, їх місце в роботі лікаря, історія їх розвитку та сучасні бонд системи.
У категорії Адгезиви та бонд системи нашого магазину можна переглянути бонди, вибрати сучасний адгезив, прочитати його розгорнути інструкцію та обрати потрібний як по ціні, так і по якості.
Стоматологічні композитні матеріали, які в вони не були, не володіють самостійною адгезією до тканин зуба. Для цього їм потрібен помічник, який і забезпечить це міцне з’єднання. Адгезивні системи є важливим з’єнувальною ланкою між реставрацією та тканинами зуба, тому дуже важливо розуміти із чого вони складаються та як працюють.
Так як емаль та дентин зовсім різні за своєю будовою, адгезивні системи для них різні. Емалеві бонди складаються із низьков’язких мономерів композитних матеріалів, вони гідрофобні, тому перед їх нанесенням емаль повинна бути висушеною. Але вони не забезпечують адгезію до дентину.
Адгезивні системи для дентину.
Забеспечити хорошу адгезію гідрофобного матеріалу до гідрофільного досить тяжка задача. За досить короткий період часу помінялось декілька поколінь адгезивних систем для дентину, при цьому розвиток йшов по двом напрямкам – це спрощення процедури використання бонду та покращення власне адгезії. Термін «покоління адгезивної системи» не має ніякої наукової основи, але допомагає згрупувати велику кількість різних бондів, які присутні на сучасному ринку. Належність до того чи іншого покоління визначають хімічним складом, механічними показниками та простою використання.
Адгезивні системи І покоління.
Виникли в 70-ті роки, їм характерне зчеплення з емаллю, та більш низьке зчеплення із дентином – не більше 2МПа. Системи використовувалися з порожнинами ІІІ та V класів. Через деякий час з’являлась післяопераційна чутливість. Працювали вони за рахунок взаємодії кальцію, який входить до складу емалі, та бонду.
Адгезивні системи ІІ покоління. Виникли у 80-ті, тут працювали із змазаним шаром, що дозволило збільшити адгезію до 2-8 МПа. Та це помогло лише трохи збільшити період знаходження реставрації в порожнині. Так само спостерігалась чутливість і близько третини пломб замінювались менш чим за рік.
Адгезивні системи ІІІ покоління. Через деякий час розробили двокомпонентну адгезивну систему, яка забезпечувала зчеплення композита як з емаллю. Так і дентином (8-15МПа). Значно зменшилась післяопераційна чутливість, збільшився срок служби пломб. Але недовговічні бондингові агенти змушували замінювати реставрації уже через 3 роки.
Адгезивні системи ІV покоління.
Виникли в 90-тих роках. Тут розробився гібридний шар дентину та композиту, адгезія збільшилась 17-25МПа. Розробка адгезивів цього покоління стала стрибком в усій історії адгезивних систем. Післяопераційна чутливість знизилась іще більше, вперше з’явилась техніка тотального протравлення та вологого дентинного бондингу. В більшості ці адгезивні системи зобов’язані гібридному шару, який виникає між дентином та композитом. Після травлення адгезив взаємодіє із колагеновими волокнами, проникає у дентинні трубочки, формує проміжний шар (який і отримав назву гібридного).
Основним їх недоліком є певні вимоги до застосування, адже змішувати компоненти (три) потрібно у точних пропорціях. Компонети: кондиціонер (фосфорна кислота у вигляді гелю для травлення емалі та дентину); праймер (суміш гідрофільних низькомолекулярних зєднань, які проникають у вологий дентин та створюють гібридний шар); емалева адгезивна система (ненаповнена смола, яка забезпечувала зв’язок композиту із гібридним шаром).
Адгезивні системи V покоління.
Тут вдалось вирішити проблему замішування – реалізована концепція бонд системи у одній пляшечці (адгезив став однокомпонентним). Механізм іх зєднання аналогічний бондам попереднього покоління, передбачене тотальне травлення емалі та дентину. Мають хороші показники адгезії – 20-25МПа. Адгезивні системи V покоління до цих пір є найбільш популярними, так як вони прості у використанні і дають прогнозований результат. Післяопераційна чутливість після їх використання також низька. Особливих принципів роботи з даними адгезивами немає, на відміну від бондів попереднього покоління. Спершу проводять травлення емалі, змивають протравку, висушують емаль та дентин (але не пересушують), вносять адгезив на емаль та дентин аплікатором, розприділяють, фото полімеризують, вносять конмозитний матеріал.
Адгезивні системи VІ покоління. Наступним кроком у покращенні адгезивних систем стала необхідність вилучення етапу протравлення. Тобто адгезиви VІ покоління є одно кроковою самотравуючою системою. Складаються із 2-х пляшечок і потребують замішування перед використанням. При цьому одночасно забезпечують протравлення, дифузію в тканини зуба та створення гібридного шару. Адгезія до дентину 18-23МПа з часом не міняється, але адгезія до емалі зменшується. Етапи застосування бонду VІ покоління: поза порожниною рота проводить змішування компонентів бонду; далі вноситься адгезив на емаль та дентин порожнини за допомогою аплікатора (час експозиції 15с); роз приділяють адгезив за допомогою струменя повітря пустером; фото полімеризують адгезивну систему; вносять композитний матеріал.
Адгезивні системи VІІ покоління.
Наступним підтипом адгезивних систем є бонди VІІ покоління. Усі механізми та принципи роботи є такими ж як із попередниками. Різниця лиш у тому ( і основна зручність), що компоненти не потрібно змішувати перед використанням – розчин уже готовий одній пляшечці. Все знаходиться в одному флаконі. Системи рахуються помірно кислотно протравлюючими. Частково відкриваються дентинні канальні, створюється міцне зєднання.
Адгезивні системи VІІІ покоління. Також складаються із однієї баночки. Відрізняються від попередників тим, що містять наночастинки, які глибше проникають у дентинні канальні, покращуючи при цьому адгезію. Хоча віддалених результатів пока немає.
У VІ і VІІ поколінь адгезивів тяжко контролювати етап протравлення. Добре це чи погано – неможливо відповісти однозначно. Багато лікарів-стоматологів все рівно при використання цих систем протрюють емаль. Але тобі збільшується час впливу кислоти на тканини зуба?!
Також існує залежність від рівня рН адгезивної системи та її токсичності. Чим менший рН, тим більш токсичний вплив. А найбільш низький рН у шостого, сьомого та восьмого покоління. В любому випадку, вибір залишається за лікарем. Питання лиш у тому, на скільки він проінформований та обізнаний про склад, механізми роботи та принципи застосування адгезивних систем.
