[su_expand more_text=”Дізнатися більше” less_text=”Згорнути” height=”0″ link_style=”button” link_align=”center”]

Профілактика та лікування — це комплекс державних, соціальних, гігієнічних і медичних заходів, спрямованих на забезпечення високого рівня здоров’я та запобігання виникненню хвороб.

Первинна профілактика — це комплекс загальних заходів щодо зміцнення здоров’я людини в поєднанні зі спеціальними заходами, спрямованими на запобігання виникненню карієсу зубів, хвороб тканин пародонта, зубощелепних аномалій тощо.
Вторинна профілактика охоплює комплекс методів лікування
карієсу зубів та його ускладнень, хвороб пародонта і зубощелепних
аномалій, які вже розвинулися. Для цього використовують терапевтичні та хірургічні втручання з метою забезпечення повноцінного функціонування зубів, пародонта і зубощелепного апарата в цілому. Основний організаційний метод вторинної профілактики — це планова санація або планове надання стоматологічної допомоги дітям дошкільного і шкільного віку, підліткам й дорослому населенню, організованому контингенту населення за дільничним принципом.
Третинна профілактика в стоматології — це відновлення втраченої функції зубощелепної системи внаслідок видалення зубів або хвороб, які спричинили тяжкі хірургічні операції обличчя чи щелеп.

Світовий досвід Профілактика та лікування, узагальнений ВООЗ, показує, що в порівнянні з 1970-ми роками рівень ураження тканин пародонта зріс на 30—40% залежно від віку. Результати епідеміологічних досліджень свідчать, що поширеність карієсу зубів тимчасового прикусу в шестирічних дітей становить 87,9%, поширеність карієсу зубів постійного прикусу у дванадцятирічних дітей — 72,3%. Високий рівень ураження зубів карієсом потребує значного удосконалення профілактичної роботи шляхом упровадження державної програми профілактики, підготовки відповідних спеціалістів, системи моніторингу стоматологічних хвороб, а також за рахунок найефективніших засобів індивідуальної профілактики.

Комплексна система профілактики охоплює методи, спрямовані на запобігання загальним захворюванням організму, і методи, що
сприяють підвищенню резистентностізубів і тканин пародонта. Тому
ці методи умовно можна розділити на дві групи: головні та допоміжні.
До головних належать:
— виконання загального раціонального режиму життєдіяльності;
— дотримання правил гігієни порожнини рота;
— активна санітарно-просвітницька діяльність серед населення;
— ендогенне використання препаратів фтору.
Допоміжними методами профілактики є
— обробка зубів мінералізуючими засобами;
— призначення лікувально-профілактичних зубних паст;
— усунення травматичної оклюзії, коригувальна гімнастика,
вторинна профілактика.

[/su_expand]